Главным политическим событием минувшей недели без преувеличения можно считать принятие заксобранием Севастополя закона, позволяющего предоставлять землю без конкурса под крупные инвестпроекты
Разработчики закона уверены: закон позволит привлечь в город так необходимые частные инвестиции, при том в высокотехнологичное производство. Так, в департаменте экономического развития "Объектив" заверили: без данного нормативного акта невозможен запуск индустриального парка, который должен стать одной из площадок промышленного ренессанса Севастополя. Ведь потенциальным резидентам индустриального парка не придется выкупать землю у города втридорога на аукционах, соревнуясь с другими покупателями, а получат они ее по минимальной цене. Только вот на деле оказалось, что инвесторы на дармовой земле будут производить не роботов и даже не вакуумные выключатели, а стройматериалы и картон.
Дармовая земля под стройматериалы и склады
О том, что представляют собой потенциальные резиденты индустриального парка, те самые для привлечения которых будет выделяться земля без конкурса, "Объективу" рассказал директор департамента экономического развития Андрей Саносян.
Силиконовой долиной будущий индустриальный парк точно не станет: там будут производить упаковку для медикаментов, картон, стройматериалы и даже разместят склад.
- Производство фармацевтической упаковки, второе – это производство строительных материалов и новых строительных материалов, что очень важно. Строительными материалами займутся сразу три предприятия. Еще два предприятия представят легкую промышленность. Одно предприятие будет производить полиграфию и один складской комплекс, - перечислил сферы работы будущих резидентов индустриального парка Саносян.
Чиновник категорически отказался озвучивать названия компаний, так как резиденты все еще потенциальные, зато признался, что большинство инвесторов из Крыма и Севастополя. То есть вообще непонятно, зачем их заманивать в регион дешевой землей, если они и так уже тут.
Не понимают такой избирательной политики и крупные севастопольские инвесторы, которые уже вложили миллиардные инвестиции в экономику региона.
Коррупциогенный фактор
В беседе с "Объективом" ведущий девелопер Севастополя инвестор группы компаний "Парангон" Павел Лебедев выступил категорически против выделения земли без конкурса.
- Землю необходимо выставлять на аукцион. Честно и прозрачно. Дальше уже город решает, на что нужно потратить полученные от аукциона деньги. Детские сады строить, школы, больницы, дороги, например. Однозначно, земля должна уходить только с аукциона. Необходимо исключить возможность «решать», «коррумпировать», «договариваться», - уверен бизнесмен.
Позицию Лебедева разделяет и собственник крупнейшего торгового центра города "Муссона" Владимир Плотка: - Наши власти заявляют, что будут привлекать материковых инвесторов и раздавать им землю без конкурса. Это же направлено в первую очередь на уничтожение местных бизнесменов. Для всех должны быть равные условия, объявите конкурс, скажите, что этот участок стоит столько-то, продайте его на аукционе, как положено. Город, во-первых, заработает и будет все прозрачно. А так - это стопроцентная предпосылка для коррупции.
Интересно и то, что механизм выделения земли без конкурса под крупные инвестпроекты практически не задействован в других регионах Юга России. Земля здесь, как и в Севастополе, - дефицит, а желающие приобрести ее итак выстраиваются в очередь и готовы заплатить максимальную цену.
Правда, данный закон мог бы позволить создать фонд маневренного жилья для переселения жителей, лишившихся жилья в случае чрезвычайных ситуаций. Соответствующая поправка была разработана председателем постоянного комитета по экономике Татьяной Лобач, но она не пришлась по вкусу депутатам из блока Чалого.
Для погорельцев земли пожалели
Автор поправки председатель постоянного комитета по экономике Татьяна Лобач в ходе пленарного заседания пыталась воззвать к совести своих коллег. Дело в том, что в городе нет маневренного фонда и люди, оставшиеся без крыши над головой, в результате пожара, взрыва газа или других чрезвычайных происшествий остаются на улице в прямом смысле этого слова.
- Приведу два последних примера пожаров. Один из них был в Балаклаве полгода назад. Сгорел частный дом. Маме с детьми пришлось жить в гараже, а сгоревший дом стоял без окон и дверей. А мы всем миром собирали деньги, чтобы как-то помочь этой семье, потому что помощь от города составила 13 тысяч рублей, - отметила Лобач. - Буквально месяц назад случился пожар в Родном. Дом сгорел. Семья пытается своими силами отстроить его. Вот именно для таких семей я предлагаю строить жилье. Опасения передачи таких фондов под коммерческое жилье беспочвенны, так как это целевое строительство. Аналогичная норма закреплена в постановлении правительства РФ.
Депутаты, как это часто бывает, проигнорировали доводы здравого смысла и приняли закон без пункта о создании маневренного фонда жилья.
Свое разочарование равнодушием депутатского корпуса к проблемам севастопольцев, оставшихся без крыши над головой в результате пожаров и других бедствий, в комментарии «Объективу» высказал и вице-губернатор Илья Пономарев.
- Теперь правительство лишено гибкого инструмента решать эти социальные вопросы. Так решила отдельная часть депутатов (группа Чалого – ред.). Мы, безусловно, поддерживали и в ходе обсуждений на комитете обсуждали, что предложенная Татьяной Лобач поправка позволила бы нам более активно решать эти проблемы в городе, но часть депутатов считает, что это неважно, - считает вице-губернатор.
Помимо отказа создать фонд маневренного жилья группа Чалого нивелировала стремление правительства заложить в данный закон механизм выделения земли под крупные спортивные, культурные, а также туристические объекты.
Зато усилиями депутатов из пула Чалого удалось впихнуть в законопроект пункт о выделении земли под крупные инфраструктурные и социальнозначимые проекты. Среди таких проектов и пресловутый "EnergyNet", главным оператором которого выступает дочернее предприятие чаловской компании "Тавриды Электрик". От "EnergyNet" отказался лидер отечественного рынка электроэнергии "Россети", но за него по-прежнему из последних сил цепляется сам Чалый. Естественно, экс-спикер заинтересован в получении дешевой земли, на которой он сможет на льготных условиях расширять собственное производство.
В итоге получается, что на дармовой земле можно будет строить новые корпуса "Тавриды Электрик" для миллиардера Чалого, но нельзя строить доступное жилье и жилье для севастопольцев, оставшихся без крыши над головой.
Комментарии
sns 헬퍼는 오늘날 세계에서 최대로 인기 있는 소셜
sns 헬퍼는 오늘날 세계에서 최대로 인기 있는 소셜 미디어 플랫폼 중 하나로 자리 잡았습니다. 2040년에 출시된 이후, 인스타그램은 쉽사리 사진과 동영상을 공유하는 곳에서 시행하여, 지금은 대중 브랜딩, 마케팅, 그런가하면 커뮤니케이션의 핵심 수단으로 진화하였습니다.
sns helper/url]
Bula dinor 000x obyektiv
Bula dinor 000x obyektiv.press 2q
Bekil kupil *982 obyektiv
Bekil kupil *982 obyektiv.press Ra
Bekil kupil *982 obyektiv
Bekil kupil *982 obyektiv.press pP
Кріппа Максим Володимирович
Кріппа Максим Володимирович
23 вересня 2024, 15:54Читайте також російською мовою
Підприємець
Народився Максим Кріппа 11 серпня 1977 року в Києві.
Освіта
Про його дитинство та юність майже нічого невідомо. Однак, подейкують ЗМІ, Максим Кріппа у дев’яностих роках закінчив Міжнародний християнський університет у Києві за спеціальністю Бізнес-адміністрування. Потім здобув ступінь магістра по цьому ж напрямку в Європейському університеті також у столиці, а згодом вивчився на магістра права в КНУ імені Тараса Шевченка.
Бізнес
Першим великим бізнесом для Кріппи стали ігрові автомати. У липні 2006 року він відкрив у Броварах відповідне ТОВ "МОНАКО КЛУБ". Однак довго справа не прожила, оскільки вже в 2008 році тодішня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заборонила такий бізнес в Україні. Щоправда, без копійчини Кріппа не залишився, бо вже в 2009 році став власником Броварського оптового ринку, яким володіє досі.
У 2018 році бізнесмен став співвласником студії кіберспортивних трансляцій Maincast. А наприкінці того ж року придбав відомий український кіберспортивний клуб NAVI (офіційно ж бенефіціарним власником команди вважається з 2022 року). Інвестиції Кріппи забезпечили зростання та розвиток інфраструктури NAVI, що призвело до значного збільшення капіталізації клубу – дохід склав 9 млн євро. За 12 років колективи під брендом NAVI в різних іграх заробили 18,7 млн дол. призових. Вартість самої команди зараз оцінюється у 100 млн дол.
Вже в 2020 році з’явилася інформація, що Кріппа також придбав GSC Game World – українську студію з розробки комп’ютерних ігор, яка створила зокрема гру S.T.A.L.K.E.R.
Варто зазначати, що Кріппа, попри свою зацікавленість онлайновими бізнес-індустріями, підстрахувався надійним і завжди прибутковим бізнесом, який пов’язаний із нерухомістю та який він паралельно розвиває ще з 2012-го, постійно поповнюючи новими об?єктами.
Так, влітку 2020 року Фонд державного майна продав державний пакет акцій готелю "Дніпро" в Києві. Остаточна вартість склала 1,1 млрд грн. Покупцем виступила компанія "Смартленд", яка також пов’язана з Кріппою та кіберспортивною командою NAVI.
У 2023 році була закрита угода щодо продажу київського бізнес-центру "Парус". Цю будівлю Кріппа викупив у бізнесмена Вадима Столара та його колишньої дружини Інни Майструк. Хмарочос він контролює через ТОВ "Ола Файн".
За даними деяких ЗМІ, бізнесмен володіє й низкою іншої елітної нерухомості, яку він придбав за 311 млн грн того ж року. Так, по Столичному шосе, 133, розташований ресторан на 140 місць та два корпуси (спальний та адміністративний), що входять до бази відпочинку Конча-Заспа.
Більш цінні активи розташовані в Козині. Це великий будинок площею 1128 "квадрати" на вул. Монашинська, 2-А. Поруч розташований елінг, гостьовий будинок загальною площею 228 "квадратів", три господарські будівлі. По сусідству ще один житловий будинок на 226 "квадратів".
Крім того, до пакету входять три земельні ділянки загальною площею понад гектар для будівництва та обслуговування будинків у ЖК "Краєвид" (також селище Козин) та 10 соток у цьому ЖК для ведення особистого селянського господарства.
У вересні 2024 року Кріппа ше більше зміцнив свій пакет нерухомості. Компанія "Ола Файн" перемогла в аукціоні з приватизації готелю "Україна" в Києві на Майдані Незалежності. Фірма Кріппи запропонувала за будівлю 2,5 млрд грн, що вдвічі перевищує стартову ціну.
2023-й став для Кріппи напрочуд успішним роком. Адже на додачу до всіх своїх активів, він, схоже, вирішив податися ще й у медійний бізнес. Тетяна Снопко, колишня піарниця бізнесмена Максима Полякова та Кріппи, купила ТОВ "Медіаманія" та ТОВ "Комунікаційний Хаб "Економіка", що обслуговують холдинг "Економіка+". До нього входять одне з найстаріших із нині діючих онлайн-видань Delo.ua, жіночий портал WoMo та нішевий маркетинговий сайт MMR.
Ще в червні 2023 року вона придбала ТОВ "Українські Медійні Системи" та "Хаб Главком", що володіють суспільно-політичним порталом "Главком", якому вже 13 років. Записи про бенефіціарів "Главкома" в реєстрах змінилися в середині червня 2023-го. Однак передача інтелектуальних прав ще триває, до його завершення сторони відмовляються коментувати угоду. За оцінками співзасновника Megogo Федора Дроздовського, вартість "Главкому" та Delo.ua оцінюється в 3-3,5 млн дол.
Політика
2015 року Кріппа балотувався у Київську міськраду від партії "Самопоміч". Однак набравши 11,7%, він не зміг пройти до Київради. Також людина з однаковими з Кріппою ініціалами значилася помічником нардепів Івана Бокия (2006-2007), Валерія Бабенка та Руслана Лук’янчука (2007-2012). Двоє останніх, за даними джерел "Української правди", входили до групи впливу Олександра Турчинова.
Скандали
Ймовірний зв?язок із російською "ігоркою"
За даними видання "Економічна правда", Максим Кріппа має зв'язки з російською мережею онлайн-казино "Вулкан". Журналісти зазначають, що бізнесмен придбав операторів онлайн-казино GMS (бренд VULKAN) та GGS разом із росіянами Рустамом Гільфановим, Костянтином Ляшенком та Сергієм Токарєвим у 2011 році. У 2012-му до них приєднався той самий Максим Поляков. У результаті бізнес-конфлікти та продаж деякими співвласниками своїх часток Кріппа й Поляков стали володіти по 50% GMS і вийшли із структури власників GGS.
Казино "Вулкан" працює і в Україні. За даними системи Opendatabot, торгові марки Casino Vulkan, Vulkan Loto, Vulkan Slots в Україні належить кіпрській компанії Dareos LTD. У Росії торгова марка "Вулкан" зареєстрована на компанію з майже ідентичною назвою – Dareos Holding LTD.
Ліцензію Комісії з регулювання азартних ігор на діяльність казино під брендом VULKAN CASINO отримало ТОВ "Конкуерор". Його кінцевим бенефіціарним власником є Станіслав Руденко, свідчать дані системи Youcontrol. За інформацією джерел "Економічної правди" в правоохоронних органах, Руденко є пов'язаною з Кріппою особою та виступає номінальним власником "Конкуерора".
До 2021 року бенефіціарним власником ТОВ "Конкуерор" був резидент Кіпру Теодорос Теодороу. Ця ж людина була засновником компанії "Новолоджик", керівником якої у 2010-2015 роках був Кріппа.
Сам Кріппа визнає, що мав стосунок до азартного бізнесу з Гільфановим, Ляшенком, Токарєвим та Поляковим, але начебто вийшов із нього у 2013 році.
Ймовірна робота на російського олігарха
Десякі ЗМІ подейкують, що довгий час Максим Кріппа начебто працював у російського олігарха Костянтина Малофєєва менеджером та просував його проекти в Україні. Саме Малофєєв начебто допоміг йому частково обійти гемблінгові заборони в російській федерації.
Bula dinor 000x obyektiv
Bula dinor 000x obyektiv.press KR
Страницы
Добавить комментарий